ДОПОВІДЬ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ТА БАТЬКІВ «ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЛЯ»
Ідея громадянськостізалишається однією з основоположних під час становлення будь-якої держави. Тому для сучасного дошкільного закладу найактуальнішою є проблема виховання юних громадян, які мають розвинені громадянські цінності та чесноти. І дуже важливо, щоб наші діти були підготовлені до активної участі у цьому процесі...
Дошкільний період – найбільш сприятливий для формування громадянських рис особистості.Саме в дошкільному закладі відбувається початковий етап соціальної адаптації дитини до умов життя в товаристві незнайомих людей. У зв’язку з цим перед педагогом постає завдання: формувати первинні прояви майбутнього громадянина, забезпечити входження дитини в природній світ, традиції українського народу.
Громадянське виховання складається з багатьох компонентів, формування яких часто відносять до певних видів виховання: патріотичного, морального, правового, екологічного тощо. Воно покликане формувати патріотів Батьківщини, здатних до творчої діяльності, особистісної самореалізації, свідомого соціального вибору. Щоб вихователь був спроможний свідомо працювати в цій галузі, йому потрібно чітко уявити, в чому полягає сутність такого складного феномена, як громадянськість.І як реально вихователь може вплинути на розвиток у дітей якостей, необхідних свідомому громадянину нової України?
У кожному дошкільному закладі має бути створенасистема правового виховання, мета якого: сприяти соціальному зростанню наших малюків, утвердженню в її свідомості гуманних принципів, втілених у праві; підвищенню її громадянської активності.
Основою системиє ознайомлення дітей з основними статтями Конституції України, з положеннями Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини.Розвиток у дітей щодо необхідності дотримуватися правових обов’язків – важлива умова підвищення ефективності профілактики негативних навичок, пропаганди засад здорового способу життя.
Традиційними проблемами морального виховання є питанняформування у дітей початкових уявлень про норми моралі, що регулюють ставлення людини до інших людей, її діяльності, до самої себе, а також перетворення цих норм у засоби самостійної регуляції поведінки та взаємин з людьми,які її оточують. Актуальними проблемами морального виховання є також і власне формування гуманного ставлення до навколишнього, виховання колективістської спрямованості поведінки, працелюбності, морально-вольових якостей (відповідальності,чесності, скромності тощо).
Посилюється інтерес і до соціальних аспектів виховання дітей у зв’язку із соціально-політичними змінами в житті суспільства та необхідністю готувати дітей до них. Такі якості, як уміння керувати своєю поведінкою і способами спілкування, здатність вибору адекватної поведінки, орієнтації у нових обставинах, відчуття свого місця серед інших людей, є сферою соціального розвитку дитини.
В наш час шалених обертів набирає спрага таких духовних орієнтирів як моральність, чистота мислення і серця, культура і духовність. І надзвичайно важливо сьогодні дати дітям, маленьким громадянам України, уявлення про державу, закон, права та обов’язки, формувати людські чесноти.
Патріотичне виховання дітей здійснюється відповідно до вимог та настанов програми з виховання їх у дошкільному закладі.Зміст цієї роботи визначається з урахуванням віку дітей, кола їхніх знань, психічних особливостей, національної своєрідності, умов побуту та навколишнього середовища.
Ефективність патріотичного виховання дошкільників досягається використанням різнихметодів, які умовно поділяються на дві групи. Перша група – цевербальні та наочні методи, спрямовані на формування в дітей суспільних уявлень, моральних суджень, оцінок. До них належать спостереження й екскурсії, зустрічі з героями війни та праці, розповіді вихователя, бесіди, читання художньої літератури, розгляд картинок, ілюстрацій до книжок, зразків декоративно-прикладного мистецтва різних народів, перегляд діа- і кінофільмів, прослуховування музики, пісень, проведення рухливих ігор.
Друга група методів забезпечує набуття дітьмипрактичного досвідуз основ громадянської поведінки в процесі безпосереднього пізнання явищ і подій навколишнього суспільного життя та спілкування з дорослими і ровесниками в різних видах цілеспрямованої творчої діяльності дітей. До цієї групи належать методи залучення дітей до посильної суспільно корисної праці, привчання до основ громадянської поведінки, відтворення побаченого і сприйнятого в творчій діяльності. Успіхи виховання у дошкільників початкових форм громадянсько-патріотичних почуттів забезпечується засвоєнням цих методів і їх тісною взаємодією.
Для формування в дітей початкових соціальних і громадянських уявлень, моральних суджень і оцінок потрібно насамперед накопичити в них конкретні враження про навколишнє життя, збагатити їх певними знаннями про суспільні явища, події, громадянську поведінку людей. Лише на цій основі у дітей виховуються перші почуття, які поступово перетворюються в осмислене і обґрунтоване ставлення до навколишнього. Враження і уявлення про різні суспільні явища вихованці дошкільних закладів дістають двомашляхами: стихійно, індивідуально, ненавмисно— в процесі впливів всієї різноманітності навколишнього життя – іцілеспрямовано, систематично— в організованому педагогічному процесі. Перший шлях збагачує дитину яскравими, заснованими на емоціях уявленнями, другий систематизує враження і підводить до узагальнень.
Збагачення дошкільників певними знаннями про явища і події суспільного життя, поглиблення їх здійснюється під час проведення спостережень та екскурсій, на заняттях з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім. Для успішного засвоєння дітьми цих знань важливо визначити систему занять та зміст і кількість пізнавального матеріалу. З метою свідомого оволодіння дітьми знаннями, розвитку їхнього вміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати залежність між явищами і подіями необхідно дотримуватися послідовності, поступовості ускладнення матеріалу від заняття до заняття. В цілому це сприяє розвитку розумових здібностей, правильному сприйманню ними навколишньої дійсності, усвідомленню деяких соціальних явищ і подій, моральної сторони дій і вчинків людей.
Неодмінною умовою свідомого й успішного засвоєння пізнавального матеріалу у процесі формування уявлень і початкових патріотичних почуттів є опора на власний досвід дітей. Формування знань потрібно пов’язувати з їх життєвою основою – різноманітним чуттєвим сприйманням образів, що є в дітей. Це допоможе дошкільнятам знаходити опору в знайомих уявленнях про конкретні явища і події навколишнього світу для усвідомлення нових уявлень і понять.
Висновки про рівень сформованості у дітей громадянсько – патріотичних почуттів можна зробити, з’ясувавши ставлення дітей до суспільних подій та явищ і мотиви виконання ними суспільно корисних справ.
Складні моральні почуття не є вродженими. Їх треба виховувати і розвивати в процесі всієї навчально-виховної роботи. Вихователь повинен пам’ятати, що в кожній віковій групі всі завдання патріотичного виховання вирішуються одночасно і поєднуються з різноманітною дитячою діяльністю. Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всього навчально-виховного процесу в дошкільному заклад.
Дошкільний вік – важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, почуттів, сприймання світу, усвідомлення свого «Я». Яскраві враження від краси рідної природи, творчої праці людей, героїчних вчинків українського народу сприяють вихованню в дітей любові до сім’ї, українського народу, до рідної Батьківщини.
Всі учасники педагогічного процесу (батьки, вихователі, держава, суспільство) прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості. Повертаючись до педагогічної спадщини, не можливо не згадати слова Софії Русової: «Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки».
Мета дошкільного виховання полягає у тому, щоб сформувати національносвідомого громадянина, патріота, тобто людину, якій притаманні особистісні якості й риси характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка, спрямовані на саморозвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.