.jpg)
.jpg)
.jpeg)
.jpeg)
ШАНОВНІ ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ ТА ІНШІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ!
24 лютого наш світ та реальність наших дітей змінились. Сьогодні героїзм, сміливість, рішучість, згуртованість, відвага та почуття гумору, з якими українці захищають свою землю - вражає увесь світ! Українці - сильні та безстрашні, непереможні! Тільки в єдності ми можемо досягти свободи вибору для нашої нації!
Ми продовжуємо навчальний процес у тому вигляді, в якому це можливо. Це той найкращий внесок, який освітяни можуть зробити в перемогу України!
Зараз, як ніколи, потрібна наша стійкість, віра, погляд у майбутнє, професіоналізм, адже наша місія сьогодні - підтримати дітей та задовольнити їхню потребу в пізнанні нового та соціальній взаємодії.
Держава підтримує, визнає та заохочує всі види освіти: формальну (у ліцензованих закладах освіти); неформальну (додаткову до формальної освіти з метою здобуття нових знань і умінь без отримання документа на освіту: курси, семінари, тренінги, післядипломна освіта); інформальну (самоосвіта)...
«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту») Самоосвіта - це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного педагога та об'єктивних потреб дошкільного закладу. Організація самоосвіти педагогів - одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи та одна з форм підвищення їх кваліфікації.//
Тому основою роботи керівника ЗДО та вихователя-методиста з педагогами є вивчення та розвиток педагогічної майстерності кожного вихователя, стимулювання розвитку його творчого потенціалу, формування навичок самоаналізу, мотивації до самоосвіти, яка допомагає оновлювати зміст освітнього процесу в ЗДО, виходячи з вимог сьогодення. Основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагогічного працівника є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої і систематичної самоосвітньої діяльності. Суть самоосвіти: оволодіння технікою й культурою розумової праці; уміння долати фахові інтелектуальні та практичні проблеми; уміння самостійно працювати як над особистісним самовдосконаленням, так і над професійним. Мотиви для самоосвіти й професійного самовдосконалення: професійний успіх; подолання професійних труднощів; професійне визнання; підвищення якості освітнього процесу; підвищення кваліфікаційної категорії; покращення матеріального стану; кар'єрний ріст; інші. Підвищення професійної майстерності - обов'язок кожного сучасного педагога: - Систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною та фаховою методичною літературою, збирати відповідну інформацію. - Вивчати досвід колег, відвідувати їх заняття. - Поглиблено працювати над певною індивідуальною темою, проблемою самоосвіти, освітнім проектом. - Брати участь у різних формах методичної роботи. - Активізувати експериментально-пошукову діяльність. - Розробляти власні методики, системи, дидактичні матеріали тощо. - Готувати статті, реферати, консультації, доповіді . - Обмінюватися досвідом роботи на сайті ЗДО . - Займатися видавничою діяльністю тощо.
Напрями індивідуальної самоосвітньої діяльності:
індивідуальна робота - одна з основних форм самоосвіти, яка полягає у виборі індивідуальної проблемної теми з різних напрямів самоосвітньої діяльності, це може бути: - фаховий, професійний - відповідає напряму діяльності педагога ЗДО;
- психолого-педагогічний - зорієнтований на удосконалення педагогічної взаємодії з дітьми, а також їхніми батьками;
-психологічний - сприяє формуванню певного іміджу, стилю спілкування, розвиває мистецтво впливу та лідерські якості тощо; - методичний - сприяє вивченню технологій, форм, методів і прийомів навчання дошкільників;
- інтелектуальний - забезпечує поповнення загальноосвітніх знань;
- правовий - допомагає зорієнтуватися в правому полі, що стосується освітньої діяльності ЗДО;
- інформаційно-комп'ютерний - сприяє опануванню навичок роботи з новими електронними ресурсами та технологіями;
- художньо-естетичний - розширює картину світу педагога, робить його одухотвореним, а також стимулює особистісний розвиток засобами театрального, образотворчого, вокального, танцювального мистецтва тощо;
- історичний - забезпечує розуміння історії розвитку дошкільної науки, а також дослідження, аналізування та узагальнення педагогічного досвіду попередників задля поліпшення сучасного освітнього процесу в ЗДО;
- лінгвістичний - забезпечує вивчення іноземних мов;
- здоров'язбережувальний - допомагає переорієнтувати освітній процес у здоров'язбережувальне русло як щодо дитини, так і щодо дорослого тощо.
Примітка.
Вибір проблемної теми самоосвіти педагога (на 3-5 років) залежить від його інтересів, прагнень та професійної необхідності. Індивідуальна тема самоосвіти має залежати від науково-методичної проблеми, над якою працює заклад дошкільної освіти, з урахуванням індивідуального досвіду та професійної майстерності кожного педагога. Індивідуальна проблема самоосвіти має бути актуальною і пов'язуватися з очікуваним результатом та спрямовуватися на досягнення якісно нових результатів освітньої роботи з дошкільниками. Можна об'єднати двох і більше педагогічних працівників роботою над індивідуальною проблемою, близькою до змісту річного завдання ДНЗ.
Отже, тематикою самоосвіти педагога може бути:
- одне з річних завдань ЗДО;
- проблема, яка викликає у педагога труднощі;
- поповнення знань та практичних умінь з уже наявного досвіду;
- проблема, яка є предметом особливого інтересу педагога.
Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок, стендів, а має бути стимулом як для підвищення професійної майстерності педагога і розвитку його особистості, так і для підвищення якості дошкільної освіти.
Алгоритм роботи над проблемою самоосвіти, фахового самовдосконалення педагогів:
1. Вибір індивідуальної теми самоосвіти, пов'язаної з науково-методичною проблемою ЗДО. Визначення термінів, мети і завдання.
2. Складання плану роботи з підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Ведення щоденника з підвищення професійного рівня.
3. Систематичне вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти (робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).
4. Ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.
5.Активна участь педагога в роботі науково-практичних конференцій, семінарів, методичних об'єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо.
6. Збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; підготовка виступів, відкритих заходів. Створення теки з матеріалами самоосвіти.
7. Ведення поглибленої роботи з дітьми за обраною темою самоосвіти. Вибір і розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності. Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.
8. Аналіз та оцінювання результатів індивідуального досвіду роботи над індивідуальною темою (проблемою), формування висновків і пропозицій.
9. Створення портфоліо за темою самоосвіти. 10. Творчий звіт педагога з проблеми самоосвіти (на засіданні педагогічної ради, на методичному об'єднанні тощо)
Узагальнення результатів самоосвіти педагога
Традиційні: доповідь; виступ на семінарі, педагогічній раді, на засіданні методичного об'єднання; розробка пакету навчально-плануючої документації; створення комплектів дидактичного, роздавального матеріалу з проблеми; створення пам'яток, порадників;створення збірників інструкційно-технологічних карток; створення збірників практичних, контрольних занять; тощо.
Інноваційні: портфоліо; освітній проект; розробка електронних занять, ігрових посібників; розробка пакету тестового матеріалу на електронних носіях; створення особистої web-сторінки; створення електронного каталогу літератури; створення слайдової презентації з проблеми; створення електронного навчально-методичного посібника; тощо.
Науково-методичні: методичний посібник; авторська програма; навчальний посібник; методичні рекомендації; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт; видавнича діяльність (статті до фахових видань, публікації, обмін досвідом на сайті ЗДО); науково-методична розробка.
Форми творчого звіту:
- реферат на тему самоосвіти (для молодого педагога, який працює в дошкільному закладі і має стаж роботи до 3-х років);
- консультації;
- семінар-практикум;
- дискусія;
- колективний перегляд педагогічного процесу;
- виставка-ярмарка;
- майстер-клас;
- створення парціальних (авторських) програм;
- виставка-презентація кращих дидактичних матеріалів з проблеми самоосвіти;
- представлення матеріалів на конкурсах різних рівнів;
- презентація портфоліо, ППД, методичної розробки тощо.
Документація з проблеми самоосвіти:
1. План роботи з проблеми самоосвіти. Щоденник з підвищення професійного рівня. 2. Короткий опис досвіду роботи з проблеми. 3. Виступи з проблеми самоосвіти. 4. Методичні напрацювання, пов'язані з темою самоосвіти. 5. Список літератури за темою самоосвіти . 6. Портфоліо.
.jpg)
.jpg)
