Раціональне харчування дітей дошкільного віку

Значення повноцінного харчування для гармонійного розвитку людини розуміли ще у давні часи. особливо важливою є правильна організація харчування для дитини дошкільного віку. Характер харчування дітей визначається, з одного боку, тим, що їх інтенсивний ріст вимагає великої кількості енергії, з іншого, деякою мірою своєрідним станом та функціонуванням шлунково-кишкового тракту. Сила, яка переробляє травні соки, у дітей менша, ніж у дорослих, кишечник слабше протистоїть дії бактерій, що потрапляють в організм з їжею, та інших шкідливих речовин. Тому розлади діяльності шлунково-кишкового тракту у дітей значно частіші і протікають важче, ніж у дорослих. У дошкільному віці вони можуть виникати при переїданні, особливо жирної їжі.

До 3 років асортимент продуктів харчування значно розширюється, кількість прийомів їжі скорочується (до 4 разів на день), їжа вже не потребує такої ретельної переробки, як раніше – харчування все ще певним чином відрізняється від харчування дорослих. За умови нормального зросту і розвитку дитини (середні межі зросту і ваги відповідно віку) можна говорити про нормальне збалансоване харчування.

Суть такого харчування складають наступні правила:

1. Енергетична цінність їжі, яку вживає малюк, не повинна перевищувати енерговитрати організму.

2. У добовий раціон повинні входити харчові речовини у збалансованому вигляді. Тобто у співвідношенні, яке забезпечить оптимальні сполучення необхідних компонентів.

3. Засвоюваність харчових продуктів знаходиться в залежності від режиму харчування

У дошкільному віці зростає потреба в харчових речовинах. Тому в раціоні треба збільшувати кількість м’яса, круп, рибу, поступово знижувати потребу у молоці. Обробка також поступово змінюється, наближаючись до такої, як у дорослої людини. важливе місце в харчуванні посідає характер приготування страв. Закуски, приправи і соуси не повинні бути надто гострими. Вироби з риби, м’яса та овочів необхідно лише злегка обсмажувати і подавати на стіл 2 -3 рази на тиждень. Овочі для салатів слід нарізати дрібно і подавати до столу з рослинною олією або сметаною, посипати зеленню петрушки, кропу, з додаванням подрібненого часнику. У жодному разі не можна давати багато солодощів та солодких напоїв особливо в проміжках між їжею. Замість них можна дати дитині випити півсклянки яблучного чи морквяного соку, які багаті на вітаміни та мають сечогінну дію. Також важливо дотримуватись питного режиму, тому що вода з організму виділяється у дітей у великій кількості. Добова потреба у воді наприклад у дитини середнього дошкільного віку складає 1 літр.

Батькам необхідно знати, що при одноманітній їжі, в якій переважають білки, чи жири, чи вуглеводи. дитина не може нормально розвиватись. так, якщо переважають вуглеводи (каші, мучні вироби – хліб, печиво, булки) з надлишком цукру, то дитина швидко набирає вагу, повніє, але для її здоров’я це дуже шкідливо. Такі діти в’ялі, малорухливі, їх психомоторний розвиток відстає від розвитку однолітків, у них частіше виникають захворювання, особливо простудні; причому будь-яка хвороба протікає тяжче.

Отже харчування дитини обов’язково має бути різноманітним. Цього можна досягти не тільки застосуванням різноманітних продуктів, але й різних способів кулінарної обробки. Так, м’ясо і овочі можна вживати не лише в рубленому вигляді, але й шматочками, відвареними, чи тушкованими (рулет, гуляш, бефстроганов). З круп готують не лише каші, але й пудинги, запіканки, котлети. Частіше слід готувати комбіновані гарніри, які підвищують засвоюваність їжі.

Важливу роль відіграє також правильне сполучення обідніх страв. Якщо перша страва овочева – гарнір другої страви може бути з картоплі чи макаронів. Для раціону харчування має значення також пора року. Так навесні та влітку доцільно готувати страви зі свіжої зелені, овочів, фруктів, ягід. При цьому слід пам’ятати, що добовий раціон повинен включати певну кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин.

Температура страв, що подаються малятам, не повинна бути надто низькою. чи надто високою.

На сніданок дітям дошкільного віку рекомендовано давати яйця, страви із сиру, м’яса, риби, чай або кавовий напій з молоком, хліб з маслом, сиром. Обід за звичай складається з овочевого салату, м’ясного, курячого або рибного бульйону, м’ясного суфле, котлет з гарніром та десерту (кисіль, компот, свіжі фрукти, ягоди, фруктове пюре тощо) У полуденок дитина може випити склянку молока або кефіру, з’їсти печиво чи булочку, фрукти, ягоди. На вечерю рекомендується давати овочеві або круп’яні страви в залежності від сніданку. М’ясні чи рибні страви, особливо смажені, ввечері давати не треба.

Вважається найбільш виправданим з точки зору повноцінності різноманітне харчування, яке повністю покриває витрати енергії і всі потреби організму, що стрімко росте.

Дитина витрачає різну кількість енергії, залежно від характеру її діяльності. враховуючи це, ми можемо впливати на фізичний стан дитини: схильні до повноти повинні частіше прилучатись до рухливих ігор, багато ходити, бігати, їздити на велосипеді. Навпаки дітей із заниженою масою тіла (особливо хворих) слід застерігати від зайвої рухливості. Доцільно захопити їх розглядом картинок, почитати їм казку, прилучити малят до спокійних, зокрема, настільних ігор, малювання, ліплення.

На закінчення ще раз нагадаємо основні принципи раціонального харчування: воно повинно бути не надлишковим, різноманітним, з достатньою кількістю вітамінів.

Синтетичні продукти харчування: солодощі, копчені ковбаси, м’ясні та рибні консерви тощо можуть стати небезпечними для дитини. Потрібно широко використовувати всі види круп, овочі, фрукти, рибу і, звичайно, всі види молочних продуктів. Не бажані для дошкільників солоні, м’ясні та рибні страви з гострими стравами. Ягоди, фрукти, соки й суміші з шоколадом та іншими солодощами сиропи тощо краще давати дітям наприкінці або після харчування.

Усі харчові продукти рослинного та тваринного походження, які використовуються для приготування страв, мають бути доброякісними а свіжими, приготованими за технологіями, що сприяють збереженню їх харчової, поживної, біологічної цінності.

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах

1. Закон України “Про дитяче харчування”

2.Закон України «Про якість та безпечність харчових продуктів»

3.Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»

4.Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах"

5.Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

6.Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України від 01.06.2005 № 242/329

7.Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 року за №523/12397

8.Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах (спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України від 15.08.2006 №620/563)

9.Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництва і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 №280)

10.Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 "Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах"

11.ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»

12. СанПин 42-123-4117-86 «Условия, сроки хранения особо скоропортящихся продуктов»

13. Наказ Міністерства охорони здоровяУкраїни від 29.12.2012 №1140 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини"http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0088-13

«Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку»

Культурно-гігієнічні навички дуже важлива частина культури поведінки. Необхідність в охайності, утримання в чистоті обличчя, тіла, зачіски, одягу, взуття продиктовані не тільки вимогами гігієни, але й нормами людських відносин. Діти повинні розуміти, що якщо вони регулярно будуть дотримуватися цих правил, то у них проявляється повага до оточуючих і виникне уявлення про те, що неохайний чоловік, який не вміє стежити за собою, своєю зовнішністю, поведінкою, як правило, не буде схвалений оточуючими людьми.

Виховання у дітей навичок особистої та суспільної гігієни відіграє важливу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильній поведінці в побуті, в громадських місцях. У кінцевому рахунку, від знання і виконання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їхнє здоров'я, але і здоров'я інших дітей і дорослих. У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб виконання правил особистої гігієни стало для них природним, а гігієнічні навички з віком постійно удосконалювалися. На початку дітей привчають до виконання елементарних правил: самостійно мити руки з милом, намилюючи їх до утворення піни і насухо їх витирати, користуватися індивідуальним рушником, гребінцем, склянкою для полоскання рота, стежити, щоб всі речі містилися в чистоті.

Для виховання і прищеплення у дітей хорошою звички мити руки ми користуємося маленькими віршиками:

Водичка, водичка,

Вмий моє личко,

Щоб глазоньки блищали,

Щоб щічки червоніли,

Щоб сміявся роток,

Щоб кусався зубок.

Або ж:

Водиця, водиця,

Вмий наші обличчя

Вмий наші щічки,

Вмий наші губки,

Вмий наші зубки,

Вмий наші ручки!

Мишка погано лапки мила:

Лише водичкою змочила,

Милом милити не старалася -

І на лапках бруд залишився.

Рушник - в чорних плямах!

Як же це неприємно!

Потраплять мікроби в рот -

Може захворіти на живіт.

Так що, діти, постарайтеся,

Частіше з милом умивайтеся!

Треба теплою водою

Руки мити перед їжею!

Формування навичок особистої гігієни передбачає і вміння дітей бути завжди охайними, помічати неполадки в своєму одязі, самостійно або з допомогою дорослих їх усувати.

Коли ми причісуємо дівчаток читаємо віршик:

Рости, коса, до пояса,

Не вырони ні волоса.

Рости, косинка до п'ят -

Всі волосыньки в ряд.

Рости, коса, не путайся -

Маму, доньку, слухай.

Культуру їжі часто відносять до гігієнічних навичок, але вона має етичний аспект - адже поведінка за столом базується на повазі до тих, хто сидить поруч, а також до тих, хто приготував їжу.

Гігієнічне виховання і навчання нерозривно пов'язане з вихованням культурної поведінки і має наступні завдання:

• привчити дітей правильно сидіти за столом під час їжі, акуратно їсти, ретельно, безшумно пережовувати їжу;
• вміти користуватися столовими приладами, серветкою;
• вчити тому, що, чим і як їдять (хліб, котлета, салат, суп, каша, бутерброд, запіканка);
• познайомити з різновидами посуду (чайна, їдальня);
• вчити сервірувати стіл до чаю;

привертати увагу до заданим зразком правильного спілкування під час прийому їжі (розмовляти напівголосно, доброзичливим тоном, не говорити з набитим ротом, шанобливо ставитися до прохань і бажанням дітей).

Виховання культурно-гігієнічних навичок включає широкий круг завдань, і для їх успішного вирішення рекомендується використовувати цілий ряд педагогічних прийомів з урахуванням віку дітей: пряме навчання, показ, вправи з виконанням дій у процесі дидактичних ігор, систематичне нагадування дітям про необхідність дотримуватися правил гігієни та поступове підвищення вимог до них. Потрібно домагатися від дошкільнят точного і чіткого виконання дій, їх правильної послідовності.

Однак для більш успішного формування і закріплення навичок гігієни протягом періоду дошкільного дитинства доцільно поєднувати словесний і наочний способи, використовуючи спеціальні набори матеріалів по гігієнічному вихованню в дитячому саду, різноманітні сюжетні картинки, символи. В процесі гігієнічного виховання і навчання дітей педагог повідомляє їм різноманітні відомості: про значення гігієнічних навичок для здоров'я, про послідовності гігієнічних процедур в режимі дня, формує у дітей уявлення про користь фізкультурних вправ. Гігієнічні знання доцільні і на заняттях з фізичної культури, праці, ознайомлення з навколишнім, природою. Для цього використовуємо деякі дидактичні та сюжетно-рольові ігри: «Охайні діти», «Зустрічаємо гостей», «Одягаємо ляльку» і т.д. Цікаві дітям і літературні сюжети "Мойдодир", "Федорина горі" та ін. На їх основі можна розігрувати маленькі сценки, розподіливши ролі між детьми.Для успішного вирішення цих завдань і міцного закріплення навичок культурної поведінки ми застосовуємо різні вірші з даної тематики. Наприклад:

Їж уважно, охайно,

Не поспішаючи і акуратно!

В рот їжу не забивай,

І шматочки не рони!

Мис тобою за столом

Правильно себе ведемо,

Тому що ми з тобою

Не балакаємо за їжею.

ВЧИСЯ КОРИСТУВАТИСЯ ВИДЕЛКОЮ І ЛОЖКОЮ.

За столом щеня Антошка

Рибу їв столовою ложкою,

Виделкою суп намагався їсти -

Не хотів слухати рад.

І хоча щосили старався,

Так і залишився голодним.

Ну куди це годиться!

Всім пора б навчитися

Їсти виделкою, їсти ложкою,

А не робити, як Антошка.

УМІЙ Є НЕ ПОСПІШАЮЧИ І АКУРАТНО.

Ведмежа хліб жував -

Крихти хлібні кидав.

Говорив з набитим ротом -

Що? Не міг зрозуміти ніхто.

Після взявся за компот -

Стіл облив і свій живіт!

Усі над ним сміються дзвінко,

Застыдили ведмедика:

- Ти не знаєш? За столом

Треба з закритим ротом,

Не поспішати, не говорити,

Крихти на підлогу не смітити.

Після встати з-за столу

В шубці чистою, як була.

НЕ БАЛУЙСЯ ЗА СТОЛОМ.

За столом сиділа Білка,

Перед нею була тарілка,

В ній з хліба, масла, сала

Білка споруджувала будинок.

Так, друзі, не надходять

І з едою не грають.

За столом їдять, друзі,

Балуватися тут не можна!

А поїли - ви вільні,

І грайте як завгодно.

НЕ ПРИВЕРЕДНИЧАЙ І ЇЖ ВСЕ, ЩО ДАЮТЬ В ДИТЯЧОМУ САДУ.

За столом Кроти сидять,

Ніс вернуть, не їдять:

- Цю кашу не хочемо!

Чорний хліб ми не їмо!

Дайте краще чаю нам,

Бідним маленьким Кротів!

Я нагадаю про одному:

Не кривляйтеся за столом,

Не капризничайте тут -

Їжте все, що вам дадуть!

Всі відомості з гігієни прищеплюються дітям у повсякденному житті в процесі різноманітних видів діяльності і відпочинку, тобто в кожному компоненті режиму можна знайти слушний момент для гігієнічного виховання.

Для закріплення знань і навичок особистої гігієни бажано давати дітям різні доручення. Дітям, які чергують по їдальні, потрібно не тільки вміти правильно накрити стіл і ставити посуд, але і твердо засвоїти, що, перед тим як приступити до виконання своїх обов'язків, необхідно ретельно помити руки з милом, привести себе в порядок, зачесатися.

ДОПОМАГАЙ НЯНЬКУ НАКРИВАТИ НА СТІЛ.

У групі снідати хочуть,

Все навколо поспішають допомогти

На столи носити посуд.

Тільки Їжак сказав: - Не буду!

Не піду я посиджу,

І на вас я подивлюся

Не бажаю допомагати,

Краще просто почекати.

Неприємно це всім.

Всі Їжака не поважають.

Сам він маленький зовсім,

А яка велика лінь!

ДОПОМАГАЙ НЯНЬКУ ПРИБИРАТИ ПОСУД ЗІ СТОЛІВ.

Всі поїли, піднялися

І до іграшок розійшлися.

Стали діти розважатися.

Хто ж прибиратиме?

Хто посуд понесе?

Хто столи потім протре?

Щоб мухи не водилися

І на крихти не сідали,

Ну-ка швиденько, без слів,

Прибираємо зі столів!

І з посудою, як можемо,

Нашої няньку допоможемо!

Навички дітей швидко стають міцними, якщо вони закріплюються постійно в різних ситуаціях. Головне, щоб дітям було цікаво, щоб вони могли бачити результати своїх дій, (хтось став значно охайніше і т.д.). І ще одна умова, необхідне для успішного культурно-ггигиенического виховання - єдність вимог з боку дорослих. Дитина набуває гігієнічні навички в спілкуванні з вихователем, медичним працівником, нянею і, звичайно, в сім'ї. Обов'язок батьків - постійно закріплювати дані навички, виховує у дитини в дитячому саду. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад, самі завжди їх дотримувалися.